понеділок, 7 грудня 2015 р.

Від дровець - до торію...


 
 
Від дровець    до торію...

Щойно придуманий анекдот. До АЗС під'їздить авто, оператор якої питає: "Вам чого, шановний, дровець чи торію?" 

Україну не раз «облітала» новина про доморощених "кулібіних", які стають дедалі винахідливішими: переробляють свої авто «під дрова». У засобах масової інформації вже повідомлялося про як мінімум шістьох раціоналізаторів з різних куточків України, що неабияк економлять на традиційному паливі, бо використовують тверде. За словами власників "дровомобілей", вигода й справді є, але у всіх різна: хтось економить уп'ятеро, а хтось і в двадцятеро! Українським першопрохідцем у цьому питанні був житель Полтавської області, а сама технологія до нас прийшла з Франції. Згідно неї, машина їде завдяки газу, що виробляється під час горіння твердого палива. От наш земляк, для прикладу, 36-річний водій Євген Коливано із села Черниш, що на Чернігівщині, встановив на багажнику свого «Опеля» спеціальну дров’яну топку (фото 1).
- Я дізнався про таке з Інтернету, – розповідав чисельній братії журналістів Євген. – Але коли сам змайстрував, то спочатку нічого не вийшло. Тоді дістав потрібну літературу періоду з1939-го по 1950-й роки, перечитав кожну книгу по три рази і вже за два місяці сконструював агрегат практично з металобрухту. З другого разу все вийшло – автомобіль став їздити. На кожні 100 км я витрачаю 20 кг дров. У перерахунку на гроші вартість кілометра становить 5-6 копійок. Найкраще горить порубана суха шовковиця. Правда, газ від неї не такий калорійний, як традиційний газ пропан для авто, тому машину надто не розженеш – їде близько 60 км/год, та мені цього вистачає...
- Лісу ж навкруги он скільки, – підсумовує Євген. – Рубай, «заправляй» та їдь!

 

 

«Ех, а як би було б добре, якби можна було їздити на одній заправці паливом кілька десятків років!» - мрійливо висловився нещодавно один мій знайомий-автолюбитель. Виявляється, що саме так скоро можна буде робити. Американська компанія Laser Power Systems працює над створенням нової рухової системи, яка дозволить заправляти машини один раз на весь термін експлуатації.  Наразі фахівці проводять експерименти з невеликими порціями торію – матеріалу, що має вкрай високу теплову місткість. Відомо, що торій – це метал зі слабкою радіоактивністю. Вперше цей хімічний елемент використовував винахідник зі США Лоуренс Кулесус. Він презентував свою ідею на автомобільній виставці Chicago Auto Show ще в 2009 році. Нинішній прототип торієвого двигуна важить 200 кілограмів і розрахований на установку під капотом стандартної автівки. Слід зазначити, що в 1 г торію міститься стільки ж енергії, як у 30 тоннах бензину. Фахівці наголошують, що всього 8 г буде достатньо для того, щоб їздити на автомобілі протягом століття!  То навіщо нам російські вуглеводні?